Пархонюк Валерій Петрович
доцент,к.м.н
Закінчив Вінницький медичний інститут з відзнакою за спеціальністю «лікувальна справа» в 1979 році та рекомендований на наукову роботу. З 1979 по 1981 рік – навчання в клінічній ординатурі по спеціальності «внутрішні хвороби» на кафедрі факультетської терапії Вінницького державного медичного інституту. З вересня 1981 р. – асистент кафедри факультетської терапії, з лютого 1999 року – доцент кафедри факультетської терапії Вінницького державного медичного університету. З вересня 1989 року – кандидат медичних наук. Має вищу категорію з терапії. Консультує у ревматологічному відділенні і поліклініці обласної лікарні ім. М.І. Пирогова.
Автор більш ніж 50 друкованих праць, співавтор посібників з різних розділів внутрішньої медицини.
З 1995 року – заступник декана медичного факультету №1.
Автор більш ніж 50 друкованих праць, співавтор посібників з різних розділів внутрішньої медицини.
З 1995 року – заступник декана медичного факультету №1.
Наукова діяльність
Захистив кандидатську дисертацію на тему: «Застосування фенкарола и рибоксина в лікуванні неревматичних міокардитів » Автор 22 друкованих робіт.
Неприємна людина
Страх и ненависть в ВНМУ.
Такі люди неповинні працювати із студентами….
Козел
підар
хуйло
За 6 років навчання єдиний “прогул” вліпив мені цей добродій, та ще й за лекцію. При чому, причиною пропуску був візит до педіатра з хворою дитиною. Розумінням тут і не пахне.
Найнеприємніша людина з усіх, з якими мені доводилось спілкуватися коли-небудь у житті. Він ненавидить студентів, не вміє нормально і спокійно розмовляти, може принизити, накричати і обізвати. Я не знаю, чим думає керівництво університету, коли бере таких на роботу в деканат. Лікуватися йому потрібно серйозно, а не бути зам. декана.
Підтримую вище сказане. Ніякого професіоналізму, ніякої людяності. Абсолютно протипоказано працювати зі студентами, а також і з пацієнтами. Нахабний, невихований, нетактовний, хабарник.
Гівно. Вліпив прогул і зняв зі старости за запізнення на лекцію. Не дивлячись на те, що я працював у лікарні у нічну зміну. На пояснення відповів, що потрібно мати крутих батьків, а не підробляти. Подумаєш прийдеш…
Багато років знайома з Валерієм Петровичем, була його пацієнткою.Можливо він і не досить приємна людина, знаючи його як лікаря скажу що це прекрасний спеціаліст, освідчена людина.Всі ми комусь не подобаємся, але лікар він хороший.
Хапуга